вівторок, 16 лютого 2016 р.

Основні фізичні величини, які використовують у хімії

У хімії використовують такі фізичні величини: маса, об’єм, кількість речовини, густина, атомна маса, відносна атомна й молекулярна маса, молярна маса, молярний об’єм, відносна густина газів, тиск, температура, час, концентрація, швидкість хімічної реакції, електричний заряд тощо.
Для обчислення мас атомів і молекул у хімії використовують три фізичні величини: масу атома й молекули, відносну атомну й молекулярну масу, атомну й молекулярну масу.
Маса атома й маса молекули — це маси атомів і молекул, виражені в одиницях СІ, тобто в кілограмах (або грамах).

середа, 3 лютого 2016 р.

Перший крок людства на шляху до безсмертя. Мозок хробака був оцифрований і повністю перенесений на робота.
Людське тіло, в якому налічується близько 37 трильйонів клітин і 100 мільярдів нейронів, є занадто складним об'єктом для того, щоб його математичну модель зміг "потягнути" навіть найпотужніший з найпотужніших суперкомп'ютерів на сьогоднішній день. Але досить точні моделі найпримітивніших живих організмів досить прості для того, щоб бути "по зубах" і звичайним настільним комп'ютерам. Це вельми наочно демонструє проект під назвою OpenWorm, в рамках якого створена функціонуюча математична модель хробака C.elegans, яку можна назвати першим у світі цифровим живим організмом.

ДЛЯ УЧНІВ 7х КЛАСІВ!

До вашої уваги відео до практичної роботи "Дослідження фізичних та хімічних явищ"





четвер, 21 січня 2016 р.

До уваги абітурієнтів!!!

Реєстрація для участі в ЗНО-2016 триватиме з 
1 лютого до 4 березня
Графік проведення ЗНО-2016
Основна сесія
5 травня           українська мова і література
11 травня          математика
13 травня          історія України
3 червня           російська мова
6 червня           іспанська мова
7 червня           англійська мова
8 червня           німецька мова
9 червня           французька мова
10 червня          біологія
13 червня          фізика
15 червня          географія
17 червня          хімія

понеділок, 11 січня 2016 р.

11 січня - Міжнародний День "дякую"

Ця традиція з'явилася з ініціативи ЮНЕСКО та ООН і нагадує нам про гарні манери у будь-якій ситуації. 

Українці виражають вдячність двома словами - "дякую" та "спасибі". Перше слово розуміють у багатьох країнах Європи, бо звучить воно схоже: у польській мові - dziekuje, у німецькій - danke, у чеській - dekuji, у словацькій - dakujem. 
А от "спасибі" зародилось ще в часи язичницьких вірувань, воно означало "спаси, Бог" або "спаси, Бай" - таке собі звернення до язичницького бога. В Україні почали виражати вдячність словом "спасибі" наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття.
Міжнародні правила етикету диктують, що людина може виражати свою вдячність не лише словами, а й жестами, мімікою. Іноді доречними замість "спасибі" буде щира усмішка, привітний погляд чи міцне рукостискання. Дехто купує подарунки на знак вдячності - правила етикету цього не забороняють.
Словом "дякую" можна пом'якшити складну конфліктну ситуацію, воно примножує позитивні емоції, змушує людей усміхатися, радіти. Середньостатистична людина дякує приблизно 80 разів на добу. Хоча все залежить від її виховання, манер. Що щиріше людина дякує іншим, то більше добра примножує сама собі.


неділя, 3 січня 2016 р.

Іменні реакції в органічному синтезі

Ряд реакцій в органічному синтезі отримали назви за прізвищами вчених-хіміків, що вперше їх здійснили. В тестах ЗНО нерідко зустрічаються питання, пов"язані з іменними реакціями. Тому вирішила надати збірку цих реакцій