Перший крок людства на шляху до безсмертя. Мозок хробака був оцифрований і повністю перенесений на робота.

Людське тіло, в якому налічується близько 37 трильйонів клітин і 100 мільярдів нейронів, є занадто складним об'єктом для того, щоб його математичну модель зміг "потягнути" навіть найпотужніший з найпотужніших суперкомп'ютерів на сьогоднішній день. Але досить точні моделі найпримітивніших живих організмів досить прості для того, щоб бути "по зубах" і звичайним настільним комп'ютерам. Це вельми наочно демонструє проект під назвою OpenWorm, в рамках якого створена функціонуюча математична модель хробака C.elegans, яку можна назвати першим у світі цифровим живим організмом.

 Організм хробака Caenorhabditis elegans складається в середньому з 1000 клітин, а в його нервовій системі налічується 300 нейронів. Незважаючи на таку простоту, в клітинах хробака C. elegans містяться гени, які на 80 відсотків збігаються з генами людини і в зв'язку з цим організм хробака можна розглядати як більш простий варіант більш складних форм сучасного життя.

Математична модель цього черв'яка, створена спільними зусиллями вчених з США, Великобританії і деяких інших країн, вже може бути завантажена і запущена на комп'ютері будь-якої людини. Але нещодавно вчені зробили наступний крок, вони взяли із загальної математичної моделі OpenWorm ту частину, яка є моделлю мозку хробака, і помістили цю модель в мікропроцесор, що керуює рухами робота.

Отримавши в своє розпорядження "мозок" з 302 цифрових нейронів, які функціонують точно наслідуючи звичайні живі нейрони, робот, зібраний з конструктора Lego Mindstorms EV3,отримав можливість діяти подібно до примітивного живому організму. Стикаючись з перешкодами, робот може від'їжджати назад, розвертатися і рухатися в інших напрямках. І це робиться не в результаті обробки інструкцій типу "якщо сталося зіткнення з перешкодою, то треба робити ...", сервоприводами роботів управляють сигнали, згенеровані цифровими нейронами, завдяки чому поведінка робота вже дуже сильно нагадує поведінку дощового черв'яка, поміщеного в сірникову коробку.

"Наша спроба помістити робочу математичну модель примітивного мозку в робот дозволяє нам зрозуміти те, чого ми ще не знаємо і не можемо дізнатися ніяким іншим шляхом " - розповідає Джон Лонг, фахівець в області робототехніки та нейробіології з Вассар - Коледжу ( Vassar College ) в Нью-Йорку.

Поки ще цифровий мозок робота і його дії є вкрай і вкрай примітивними. Робот ще не може виконувати функції більш високого порядку, такі, як переміщення в пошуках їжі. Тим не менш, це все є достатньо великим кроком до створення повністю штучних форм життя, кібернетичних організмів, які будуть виконувати для і замість людей небезпечну роботу і проводити дослідження інших планет і космічних тіл.