Ця традиція з'явилася з ініціативи ЮНЕСКО та ООН і нагадує нам про гарні манери у будь-якій ситуації.
Українці виражають вдячність двома словами - "дякую" та "спасибі". Перше слово розуміють у багатьох країнах Європи, бо звучить воно схоже: у польській мові - dziekuje, у німецькій - danke, у чеській - dekuji, у словацькій - dakujem.
А от "спасибі" зародилось ще в часи язичницьких вірувань, воно означало "спаси, Бог" або "спаси, Бай" - таке собі звернення до язичницького бога. В Україні почали виражати вдячність словом "спасибі" наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття.
Міжнародні правила етикету диктують, що людина може виражати свою вдячність не лише словами, а й жестами, мімікою. Іноді доречними замість "спасибі" буде щира усмішка, привітний погляд чи міцне рукостискання. Дехто купує подарунки на знак вдячності - правила етикету цього не забороняють.
Словом "дякую" можна пом'якшити складну конфліктну ситуацію, воно примножує позитивні емоції, змушує людей усміхатися, радіти. Середньостатистична людина дякує приблизно 80 разів на добу. Хоча все залежить від її виховання, манер. Що щиріше людина дякує іншим, то більше добра примножує сама собі.
Немає коментарів:
Дописати коментар