Тема. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів.
Мета:
• розширити знання учнів про періодичну систему елементів;
• закріпити знання учнів про хімічний елемент, хімічну символіку;
• ознайомити учнів з поняттям абсолютної та відносної атомної маси, одиницею вимірювання відносної атомної маси —- атомною одиницею маси (а.о.м.);
• навчити визначати відносну атомну масу за періодичною системою хімічних елементів.
• продовжити знайомство із символами й назвами елементів за сучасною українською номенклатурою,
• повторити матеріал попередніх уроків
• розвивати логічне мислення, вміння та навички працювати з додатковою літературою та текстом підручника, узагальнювати, вибирати головне, робити висновки,
• виховувати почуття колективізму, культуру спілкування один з одним при роботі в групі.
Тип уроку: комбінований.
Методи і методичні прийоми:
• словесний (бесіда, розповідь, робота з підручником, опорною схемою, періодичною системою хімічних елементів, складання опорних конспектів, робота в групах),
• наочний (демонстрація наочності),
Базові поняття та терміни: атомна одиниця маси, відносна атомна маса, протони, нейтрони, електрони.
Оголошення результатів КР.
ІІ. Опитування попереднього матеріалу.
• Що ми вивчали на попередньому уроці? (На попередньому уроці ми вивчали структуру періодичної системи).
• Перевіримо рівень засвоєння теоретичного матеріалу попередніх уроків.
Кожному пропонується початковий капітал – невелика самостійна робота у вигляді хімічного диктанту, яка передбачає максимальну кількість балів – 5. Для підвищення результатів пропонується ряд завдань. За всі вірні відповіді ви будете отримувати кольорові картки, які підвищать ваш початковий капітал. Результати вашої роботи будуть оголошені на наступному уроці, після перевірки карток з набраним, протягом уроку “капіталом знань”.
Завдання 1Хімічний диктант
Вказати символи наступних хімічних елементів:
1. Оксиген. 2. Гідроген. 3. Сульфур. 4. Карбон. 5. Нітроген. 6. Флуор. 7. Натрій. 8. Калій. 9. Аргон. 10. Хлор. 11. Кальцій. 12. Магній. 13. Бор. 14. Фосфор. 15. Літій. 16. Берилій. 17. Неон. 18. Гелій. 19. Силіцій. 20. Алюміній.
Вказати назви хімічних елементів:
H, O, Li, Na, K, He, Ar, P, S,Cl. Be, B, C, N, F, Ne, Al, Si, Ca, Mg.
Завдання 2Виправ помилки
Учням пропонуються речення з помилками. Помилки треба знайти та виправити.
1. Періодична система хімічних елементів складається з підгруп та періодів (груп).
2. Період який містить 8 елементів називають великим (малим).
3. Речовина складається з молекул, які в свою чергу з нейтронів (атомів).
4. Атом складається з протонів та електронної оболонки (ядра).
5. Період складається з двох підгруп, а саме головної та побічної (група).
6. Порядковий номер хімічного елемента вказує на кількість атомів, які рухаються навколо ядра (електронів).
7. Ядро має негативний заряд, електронна оболонка – позитивний (навпаки).
8. До складу ядра входить два види нуклонів, а саме: протони та електрони (нейтрони).
9. До складу головної підгрупи входять елементи тільки великих періодів (і малих).
10. Маса протону та нейтрону дорівнює одиниці, заряд у обох нуклонів - негативний (позитивний у протона та нульовий у нейтрона).
Ми з вами частково повторили попередній матеріал, але на цьому набір банку знань не завершений, продовжуємо підвищувати свій капітал, працюючи на уроці під час вивчення нового матеріалу.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Значення цієї величини має кожний хімічний елемент.
Без використання цієї величини не можливий навіть простий хімічний розрахунок.
Ця величина має завжди приблизне значення.
Про яку величину йде мова? На це питання ми повинні знайти відповідь під час вивчення нового матеріалу.
Завдання 3З’ясуємо тему нашого сьогоднішнього уроку. Для цього кожній групі пропонується розгадати невеличкий хімічний кросворд.
З перших літер назв хімічних елементів складіть слово.
І група
(Відносна)
ІІ група (Атомна)
ІІІ група
(Одиниця,
маса)
ІV група
(Елементів)
V група (Атомна)
( Оголошення теми уроку, та очікуваний результат).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Організаційний момент.
Ми продовжуємо працювати в групах. Сьогодні у кожного з вас є можливість відчути себе у ролі вчителя. Новий матеріал ви будете вивчати і пояснювати самі, під моїм керівництвом. Кожна група отримує частину теоретичного матеріалу. Ви повинні його опрацювати. Потім один з групи розповідає свою частину матеріалу іншим. Якщо виникають у вас запитання ви задаєте їх певній групі. Відповідати може любий представник групи.
2. Робота в групах
І група
Кожна речовина складається з молекул, яка в свою чергу з атомів. Атоми мають масу, але дуже маленьку. Якщо атом збільшити до розмірів друкарської крапки, то пропорційно збільшена людина матиме зріст близько 7 км.
Наприклад:
m(Н) = 1,66 ∙10 -27 кг;
m(0) = 2,66 ∙10 -26 кг;
m(С) = 2,9∙10 -26 кг.
Такими значеннями мас у хімії не користуються.
ІІ група
Раніше за одиницю відліку тривалий час приймали не Карбон, а атом Гідрогену як найлегший. Карбонна одиниця була введена тільки на початку 50-х років XX століття.
Нині застосовують відносні атомні маси — фізичні величини, що показують, у скільки разів маси атомів хімічних елементів більші за деяку величину, яку називають атомною одиницею маси (а.о.м.). Ця величина становить 1/12 маси атома Карбону.
Реальну масу кожного атома розділили на цю величину й одержали відносну атомну масу, що показує, у скільки разів маса атома більша за 1/12 маси атома Карбону. Якщо здійснити подібний поділ, то можна визначити, що відносна атомна маса Гідрогену дорівнює 1,00797 (округлено 1), а Оксигену — 15,9994 (округлено 16) і т. д.
ІІІ група
Відносну атомну масу позначають буквою А з індексом r (Аr), де r — перша літера англійського слова relative, що означає «відносний». Відносна атомна маса — це величина безрозмірна. Її одиницею вимірювання є а.о.м.
Отже, у періодичній системі для кожного хімічного елемента зазначено не реальну, а відносну атомну масу.
Значення відносних атомних мас елементів, які використовуються в хімічних розрахунках, округлюються до цілих чисел. Значення мас деяких елементів округлюються до десятих, наприклад у Хлору Аr =35,5, у Купруму Аr = 63,5.
ІV група
Ядро атома складається з нуклонів, а саме протонів і нейтронів. Маса протону дорівнює 1,66∙ 10 -27 , його відносна атомна маса дорівнює 1а.о.м. Аналогічною є маса нейтрона 1 а.о.м. А от електрон дуже маленький, його маса в 1840 разів менша за масу протона і нейтрона.
V група
Таким чином, в атомі хімічного елемента масу має тільки ядро, тому Аr = р + n (відносна атомна маса дорівнює кількості протонів і нейтронів). Ми знаємо, що порядковий номер вказує на кількість протонів, тоді кількість нейтронів можна знайти за різницею між відносною атомною масою елемента та кількістю протонів п = Аr - р
IV. Узагальнення та закріплення знань
• Виконання завдань
Завдання 1 (робота з картками хімічних елементів).
1. Покажіть хімічний елемент з порядковим номером 6? Карбон.
2. Покажіть Сульфур? S
3. Покажіть хімічний елемент символ якого С? Карбон.
4. Покажіть хімічний елемент 2 періоду 5 групи? Нітроген.
5. Покажіть хімічний елемент з кількістю протонів 13? Алюміній.
6. Покажіть хімічний елемент з кількістю електронів 17? Хлор.
7. Покажіть хімічний елемент з відносною атомною масою 23? Натрій.
Завдання 2
Запишіть кількість протонів та нейтронів для Карбону, Нітрогену, Флору та Сульфуру.
С р=6 N р=7 F р=9 S p=16
n=6 n=7 n=10 n=16
Бесіда
1. Чи знайшли ми відповідь на запитання, яку ми поставили на початку уроку? (Так).
2. Про яку величину йшла мова? (Відносну атомну масу).
3. Чи досягли ми очікуваних результатів?
• Я знаю, що кожний хімічний елемент має ______________________________ .
• Я знаю, що відносна атомна маса – це __________________________________ .
• Я знаю, що відносна атомна маса позначається __________________________ .
• Я знаю, що відносну атомну масу можна обчислити, для цього _____________ .
• Я знаю, що відносна атомна маса протону та нейтрону дорівнює ___________ , а електрона _________________ .
• Я знаю, що за допомогою відносної атомної маси можна розрахувати ________________, для цього треба ______________________________ .
V. Підведення підсумків уроку.
Сьогодні ми з вами знову працювали з періодичною системою. Тому я повторюсь, але знову наголошу про те, що періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва – унікальний довідковий посібник хіміка, що містить відповіді на багато питань про будову атомів, властивості елементів та їх сполук.
Чим більше ми з вами будемо користуватися періодичною системою тим більше в цьому будемо переконуватися.
VІ. Домашнє завдання
• Опрацювати матеріал підручнику, конспекту, • Вивчити назви та символи наступних 5 хімічних елементів, розташованих у періодичній системі хімічних елементів Д.І.Менделєєва.
• Повторити матеріал попередніх уроків.
Мета:
• розширити знання учнів про періодичну систему елементів;
• закріпити знання учнів про хімічний елемент, хімічну символіку;
• ознайомити учнів з поняттям абсолютної та відносної атомної маси, одиницею вимірювання відносної атомної маси —- атомною одиницею маси (а.о.м.);
• навчити визначати відносну атомну масу за періодичною системою хімічних елементів.
• продовжити знайомство із символами й назвами елементів за сучасною українською номенклатурою,
• повторити матеріал попередніх уроків
• розвивати логічне мислення, вміння та навички працювати з додатковою літературою та текстом підручника, узагальнювати, вибирати головне, робити висновки,
• виховувати почуття колективізму, культуру спілкування один з одним при роботі в групі.
Тип уроку: комбінований.
Методи і методичні прийоми:
• словесний (бесіда, розповідь, робота з підручником, опорною схемою, періодичною системою хімічних елементів, складання опорних конспектів, робота в групах),
• наочний (демонстрація наочності),
Базові поняття та терміни: атомна одиниця маси, відносна атомна маса, протони, нейтрони, електрони.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.Оголошення результатів КР.
ІІ. Опитування попереднього матеріалу.
• Що ми вивчали на попередньому уроці? (На попередньому уроці ми вивчали структуру періодичної системи).
• Перевіримо рівень засвоєння теоретичного матеріалу попередніх уроків.
Кожному пропонується початковий капітал – невелика самостійна робота у вигляді хімічного диктанту, яка передбачає максимальну кількість балів – 5. Для підвищення результатів пропонується ряд завдань. За всі вірні відповіді ви будете отримувати кольорові картки, які підвищать ваш початковий капітал. Результати вашої роботи будуть оголошені на наступному уроці, після перевірки карток з набраним, протягом уроку “капіталом знань”.
Завдання 1Хімічний диктант
Вказати символи наступних хімічних елементів:
1. Оксиген. 2. Гідроген. 3. Сульфур. 4. Карбон. 5. Нітроген. 6. Флуор. 7. Натрій. 8. Калій. 9. Аргон. 10. Хлор. 11. Кальцій. 12. Магній. 13. Бор. 14. Фосфор. 15. Літій. 16. Берилій. 17. Неон. 18. Гелій. 19. Силіцій. 20. Алюміній.
Вказати назви хімічних елементів:
H, O, Li, Na, K, He, Ar, P, S,Cl. Be, B, C, N, F, Ne, Al, Si, Ca, Mg.
Завдання 2Виправ помилки
Учням пропонуються речення з помилками. Помилки треба знайти та виправити.
1. Періодична система хімічних елементів складається з підгруп та періодів (груп).
2. Період який містить 8 елементів називають великим (малим).
3. Речовина складається з молекул, які в свою чергу з нейтронів (атомів).
4. Атом складається з протонів та електронної оболонки (ядра).
5. Період складається з двох підгруп, а саме головної та побічної (група).
6. Порядковий номер хімічного елемента вказує на кількість атомів, які рухаються навколо ядра (електронів).
7. Ядро має негативний заряд, електронна оболонка – позитивний (навпаки).
8. До складу ядра входить два види нуклонів, а саме: протони та електрони (нейтрони).
9. До складу головної підгрупи входять елементи тільки великих періодів (і малих).
10. Маса протону та нейтрону дорівнює одиниці, заряд у обох нуклонів - негативний (позитивний у протона та нульовий у нейтрона).
Ми з вами частково повторили попередній матеріал, але на цьому набір банку знань не завершений, продовжуємо підвищувати свій капітал, працюючи на уроці під час вивчення нового матеріалу.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Значення цієї величини має кожний хімічний елемент.
Без використання цієї величини не можливий навіть простий хімічний розрахунок.
Ця величина має завжди приблизне значення.
Про яку величину йде мова? На це питання ми повинні знайти відповідь під час вивчення нового матеріалу.
Завдання 3З’ясуємо тему нашого сьогоднішнього уроку. Для цього кожній групі пропонується розгадати невеличкий хімічний кросворд.
З перших літер назв хімічних елементів складіть слово.
І група
(Відносна)
ІІ група (Атомна)
ІІІ група
(Одиниця,
маса)
ІV група
(Елементів)
V група (Атомна)
І група
(Відносна)
|
ІІ група (Атомна) |
ІІІ група
(Одиниця,
маса)
|
ІV група
(Елементів)
|
V група (Атомна) |
74
|
3,VІІІ
|
2,VІ
|
68
|
3,VІІІ
|
53
|
22
|
104
|
2,І
|
22
|
105
|
2, VІ
|
И
|
68
|
2, VІ
|
2,V
|
25
|
2,VІІІ
|
42
|
25
|
2,VІ
|
2, V
|
И
|
68
|
2, V
|
3,VІ
|
85
|
55
|
2, V
|
85
|
2, VІІІ
|
Я
|
22
|
||
3, VІІІ
|
39
|
|||
25
|
74
|
|||
47
|
||||
3,ІV
|
||||
3,VІІІ
|
( Оголошення теми уроку, та очікуваний результат).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Організаційний момент.
Ми продовжуємо працювати в групах. Сьогодні у кожного з вас є можливість відчути себе у ролі вчителя. Новий матеріал ви будете вивчати і пояснювати самі, під моїм керівництвом. Кожна група отримує частину теоретичного матеріалу. Ви повинні його опрацювати. Потім один з групи розповідає свою частину матеріалу іншим. Якщо виникають у вас запитання ви задаєте їх певній групі. Відповідати може любий представник групи.
2. Робота в групах
І група
Кожна речовина складається з молекул, яка в свою чергу з атомів. Атоми мають масу, але дуже маленьку. Якщо атом збільшити до розмірів друкарської крапки, то пропорційно збільшена людина матиме зріст близько 7 км.
Наприклад:
m(Н) = 1,66 ∙10 -27 кг;
m(0) = 2,66 ∙10 -26 кг;
m(С) = 2,9∙10 -26 кг.
Такими значеннями мас у хімії не користуються.
ІІ група
Раніше за одиницю відліку тривалий час приймали не Карбон, а атом Гідрогену як найлегший. Карбонна одиниця була введена тільки на початку 50-х років XX століття.
Нині застосовують відносні атомні маси — фізичні величини, що показують, у скільки разів маси атомів хімічних елементів більші за деяку величину, яку називають атомною одиницею маси (а.о.м.). Ця величина становить 1/12 маси атома Карбону.
Реальну масу кожного атома розділили на цю величину й одержали відносну атомну масу, що показує, у скільки разів маса атома більша за 1/12 маси атома Карбону. Якщо здійснити подібний поділ, то можна визначити, що відносна атомна маса Гідрогену дорівнює 1,00797 (округлено 1), а Оксигену — 15,9994 (округлено 16) і т. д.
ІІІ група
Відносну атомну масу позначають буквою А з індексом r (Аr), де r — перша літера англійського слова relative, що означає «відносний». Відносна атомна маса — це величина безрозмірна. Її одиницею вимірювання є а.о.м.
Отже, у періодичній системі для кожного хімічного елемента зазначено не реальну, а відносну атомну масу.
Значення відносних атомних мас елементів, які використовуються в хімічних розрахунках, округлюються до цілих чисел. Значення мас деяких елементів округлюються до десятих, наприклад у Хлору Аr =35,5, у Купруму Аr = 63,5.
ІV група
Ядро атома складається з нуклонів, а саме протонів і нейтронів. Маса протону дорівнює 1,66∙ 10 -27 , його відносна атомна маса дорівнює 1а.о.м. Аналогічною є маса нейтрона 1 а.о.м. А от електрон дуже маленький, його маса в 1840 разів менша за масу протона і нейтрона.
V група
Таким чином, в атомі хімічного елемента масу має тільки ядро, тому Аr = р + n (відносна атомна маса дорівнює кількості протонів і нейтронів). Ми знаємо, що порядковий номер вказує на кількість протонів, тоді кількість нейтронів можна знайти за різницею між відносною атомною масою елемента та кількістю протонів п = Аr - р
IV. Узагальнення та закріплення знань
• Виконання завдань
Завдання 1 (робота з картками хімічних елементів).
1. Покажіть хімічний елемент з порядковим номером 6? Карбон.
2. Покажіть Сульфур? S
3. Покажіть хімічний елемент символ якого С? Карбон.
4. Покажіть хімічний елемент 2 періоду 5 групи? Нітроген.
5. Покажіть хімічний елемент з кількістю протонів 13? Алюміній.
6. Покажіть хімічний елемент з кількістю електронів 17? Хлор.
7. Покажіть хімічний елемент з відносною атомною масою 23? Натрій.
Завдання 2
Запишіть кількість протонів та нейтронів для Карбону, Нітрогену, Флору та Сульфуру.
С р=6 N р=7 F р=9 S p=16
n=6 n=7 n=10 n=16
Бесіда
1. Чи знайшли ми відповідь на запитання, яку ми поставили на початку уроку? (Так).
2. Про яку величину йшла мова? (Відносну атомну масу).
3. Чи досягли ми очікуваних результатів?
• Я знаю, що кожний хімічний елемент має ______________________________ .
• Я знаю, що відносна атомна маса – це __________________________________ .
• Я знаю, що відносна атомна маса позначається __________________________ .
• Я знаю, що відносну атомну масу можна обчислити, для цього _____________ .
• Я знаю, що відносна атомна маса протону та нейтрону дорівнює ___________ , а електрона _________________ .
• Я знаю, що за допомогою відносної атомної маси можна розрахувати ________________, для цього треба ______________________________ .
V. Підведення підсумків уроку.
Сьогодні ми з вами знову працювали з періодичною системою. Тому я повторюсь, але знову наголошу про те, що періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва – унікальний довідковий посібник хіміка, що містить відповіді на багато питань про будову атомів, властивості елементів та їх сполук.
Чим більше ми з вами будемо користуватися періодичною системою тим більше в цьому будемо переконуватися.
VІ. Домашнє завдання
• Опрацювати матеріал підручнику, конспекту, • Вивчити назви та символи наступних 5 хімічних елементів, розташованих у періодичній системі хімічних елементів Д.І.Менделєєва.
• Повторити матеріал попередніх уроків.
Немає коментарів:
Дописати коментар