В ролі "вітамінів" для рослин виступають мікроелементи.На початку ХХ століття було встановлене, що, окрім основних елементів живлення рослин, їм потрібні ще і з'єднання бору В, марганцю Mn, міді Cu, цинку Zn, причому в дуже невеликій кількості. Ці сполуки назвали додатковими елементами живлення рослин, або мікродобривами, а самі елементи бор, марганець, мідь,цинк - мікроелементами. Чи досить в грунті мікроелементів, можна визначити, тільки напевно знаючи, що основних елементів живлення рослин цілком вистачає для їх нормального росту і розвитку.
До відкриття ролі мікроелементів у рослинному світі землероби прийшли не відразу. Спочатку спостережливі селяни-пасічники помітили, що в одних місцях при цвітінні гречки (відомого рослини-медоноса) бджоли активно збирають мед, а в інших - ні, причому в уподобаних бджолами гречаних посівах є і колонії рудих мурашок. Потім було виявлено, що в організмі рудих мурашок вміст марганцю досягає рекордного значення - 0,05%. Після ретельного дослідження виявилось, що квітки гречки, уподобані бджолами, виділяють удвічі більше нектару, а це результат наявності в грунті сполук марганцю. Більше нектару - краще запилення, значить, і урожай щедріший.
Не пройшло повз увагу садівників і те, що дикі яблуні, що ростуть на грунті, де рясно розростаються фіалки, мають відмінно розвинене листя і дають багато яблук. А фіалки пишно ростуть там, де в грунті достатня кількість сполук цинку.
І ці, і багато інших спостережень, а також аналізи грунтів з різними показниками родючості привели до висновку: потрібно вносити в грунт не лише звичайні добрива, але і сполуки мікроелементів, якщо їх бракує. Тільки там, де грунти удобрені гноєм або деревною золою, не потрібна підгодівля мікроелементами: в золі і гної їх цілком вистачає.
Марганець, про який йшла мова вище, вносять в грунт восени у вигляді перманганату калію (марганцівки) або сульфату марганцю; цих солей потрібно 2-5г на 1 кв.м. Можна і обприскувати рослини слабкими водними розчинами марганцівки або сульфату марганцю (5--10г на відро води) у весняно-літній період (перед розпусканням квіткових бруньок, під час масового цвітіння і в період інтенсивного зростання рослин). Якщо марганцю в грунті занадто мало, рослини дають про це знать: листя їх стає жовтуватим із-за "міжжилкового хлорозу", який розпочинається з країв листа і йде до його центру.
Цинк вносять в грунт у вигляді солі - сульфату або хлориду цинку в кількості 0,3-0,5г на 1кв.м. Для обприскування рослин застосовують розбавлені водні розчини цих солей (2-10г на відро води). Помітна кількість цинку міститься у вапняку і доломіті і разом з ними потрапляє в грунт при вапнуванні. Якщо цинку в грунті недостатньо, рослини страждають розеточністю і некрозом (омертвлянням)листя.
Бор допомагає синтезу цукрів, збільшує стійкість рослин до нестачі грунтової вологи; при "борному голодуванні" на яблунях з'являються пустоцвіти, зав'язі обпадають, листя стає потворним: краї і верхівки їх відмирають, а жилки набувають червоного кольору; відмирають і верхівки бруньок.
Бор вносять в грунт у вигляді борної кислоти або бури;найчастіше це роблять навесні, змішуючи ці мікродобрива з подрібненим грунтом або дрібним піском. Для підгодівлі саду потрібно зазвичай 1,5-2,0г бури або 0,9-1,2г борної кислоти на 1кв.м. Щоб обприскати рослини перед цвітінням і на початку масового цвітіння, готують розчин, що містить 10-30г бури або 6-20г борної кислоти в невеликій кількості гарячої води, а потім розбавляють цей розчин холодною водою до 10л. Чорноземи багаті бором і не потребуютьцього мікродобрива.
Нестача міді в грунті дає про себе знати тим, що на молодому листі яблунь з'являються коричневі плями, а кінчики їх біліють. Верхівки пагонів в'януть і відмирають,тому при хронічній нестачі міді впродовж ряду років плодове дерево стає більше схоже на кущ. Картопля і помідори при нестачі міді схильні до захворювання фітофторою. Зазвичай в грунті цілком достатньо міді,особливо в тих місцях, де застосовувалися в якості отрутохімікатів бордоська або бургундська суміші. Проте на осушених болотах і торфовищах цього мікроелемента може виявитися занадто мало, і тоді його нестачу заповнюють, обприскуючи рослини мідним купоросом.
Мікроелементи в саду найчастіше вносять шляхом обприскування рослин по листю - так само, як при некореневій підгодівлі.
Концентрація водного розчину добрива повинна складати:
Борна кислота 0,8-1,2г/л
Бура 0,2-1,6г/л
Подвійний суперфосфат 1,6-2,4г/л
Карбамід (сечовина) 3,2-4,0г/л
Мідний купорос 0,2-0,4г/л
Молібдат амонію 0,1-0,2г/л
Нітрат амонію 1,2-1,6г/л
Сульфат калію 0,8-1.2г/л
сульфат магній 1,2-1,6г/л
сульфат марганець 0,4-0,8г/л
сульфат цинк 0,4-0,8г/л
хлорид калій 0,4-0,8г/л
Обприскування потрібно проводити рано вранці або пізно увечері, а вдень - тільки при хмарний, але не дощовитій погоді.
Надмірна концентрація водних розчинів добрив шкідлива;
на листі з'являються опіки, особливо небезпечні для молодих рослин.
Тому навесні вміст добрив у водних розчинах для некореневої підгодівлі має бути нижчим.
Немає коментарів:
Дописати коментар