І. ТЕМА ПРОЕКТУ: «Я – дитина!»

(У рамках конкурсу учнівських проектів «Я – громадянин України»)

Паспорт проектної роботи.

 ІІ. Автор – Царик Юлія Василівна, учениця 10-Б класу             

ІІІ. Тип проекту: творчий (колективний, кооперативний, позапредметний, довготривалий).

 IV.  Учасники: учні 9-х, 10-х класів.

 V.  Актуальність проекту.

                …Одного дня до старенького вчителя, який сидів на лавочці у парку і милувався осінню, підсів доглянутий молодий чоловік. Уважно вгледівшись в обличчя дідуся, широко всміхнувся, привітався, назвав по імені. Зав’язалась розмова.

      - Іване Івановичу, Ви ж мене математику вчили!

      - Так, так було...Скількох я вже перевчив…

      - Ну, пам’ятаєте, наш  9-А?

      - Так, так, синку, пам’ятаю…

      - Оля з нашого класу на обласну олімпіаду їздила, а Вася не вчив ніколи, зате який артист був!

      - Ага, було…- хитав головою старенький…А пам’ять ну  ніяк не хотіла підказати, хто цей чоловік, який сидить поряд і говорить, говорить…

«Три біди є в людини – старість, погані діти і смерть» - так говорить народна мудрість.  Старість – неминуча, смерть – невблаганна, перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А від лихих дітей можна застерегтися. І це залежить не лише від батьків, вчителів, а й від самих дітей.

Дитина, яка зростає в любові, яка захищена від несправедливості законом – і сама буде доброю.

Збір, систематизація та презентація матеріалів на основі Конвенції прав дитини, надала можливість учням ознайомитися зі своїми правами. А разом з тим залишити школі, своїм вчителям, приємну згадку про себе, про своє щасливе дитинство, про свої мрії, здобутки, таланти…                      

VI. Мета:

•  сформувати в учнів знання про свої права;
•  надати можливість розкрити свої мрії і таланти;
• набути нових знань та навичок , формувати естетичний смак , розвиток уяви, творчого мислення, фантазії, творчих здібностей, почуття прекрасного;
• виховувати ціннісне ставлення до життя дитини, відчуття приналежності до загальнолюдських цінностей; отримати естетичну насолоду від спільної діяльності у проекті;
• залишити школі згадку про себе.

 VII. Завдання.

Ми маємо надію, що шкільні роки, які є, безумовно, найкращими у житті людини, кожен із учасників проекту збереже у серці і завжди пам’ятатиме своїх шкільних друзів та вчителів: людей, з яким не тільки гарно проводив час, а й міг порадитись і які завжди підтримували у важку хвилину; людей, які стали наставниками у житті і змогли прирівнятися до батьків. Їх можна назвати ВЧИТЕЛЯМИ з великої букви. Адже у наш час у житті кожної людини є проблеми, непорозуміння та негативні моменти, які заважають дружнім стосункам. Часто за побутовими проблемами ми забуваємо про дружбу, не маємо на неї часу… Забуваємо, що хтось може потребувати нашої підтримки, любові. Адже без цього не може обійтися жодна людина, а особливо – дитина.

Життєвий етап «школа» пройшли усі. Пройшли, пережили, змінили на інший, зберегли у пам’яті або … забули… Але дитинство – не просто період у житті, це і є маленьке життя, яке тепер здається кінофільмом. Нібито було, переживалось, пам’ятається, але згадки настільки слабкі, що у пам’яті є лишень уривки, які тепер сприймаються нами, як глядачами. Та іноді ми признаємось собі, чого нам хочеться насправді у даний момент: стати тим веселим, безтурботним і щасливим дитям, якого люблять і про якого піклуються. Саме такі теплі спогади приводять душу у тремтіння і викликають усмішку – затишний дім, люблячі батьки, веселий настрій.

Та, на превеликий жаль, чимало дітей у наш час позбавлені не тільки матеріального добробуту, а й сім'ї. А ще більше «квітів життя» терплять знущання, приниження, нелюдські умови проживання, важко працюють з раннього віку,  часто стаючи єдиною опорою для молодших братів та сестер. Щодо себе – то вони втрачають своє власне «я» і не стають особистістю, так і не знаходять свого покликання, а потім на все життя на них залишається тавро «нижчого сорту», як би жорстоко це не звучало. Оточуючі звинувачують цих дітей, їхніх батьків, державні служби, але чомусь нікому не спадає на думку зробити зауваження собі… У нещасті цих дітей винні усі оточуючі, не тільки ті, хто живе поруч, а й ті, хто мовчки проходить мимо, не звертаючи увагу на нещасних не тільки на вигляд, а й у душі, дітей.. Є люди, які думають, що цим дітям усе байдуже, бо вони живуть не так, як усі. Та це не так. Діти, в якому б соціальному класі і віці вони не були, все одно відчувають ставлення до себе. Тому ота зневага, ненависть, бридливість та байдужість не тільки обпікають їх поглядами, а й б’ють по серцю. Важко зрозуміти, як люди, які самі є батьками, можуть бути настільки байдужими та егоїстичними.

Тому ми ставили перед собою мету: достукатись до сердець і пробудити в душах людей любов до дітей, адже чимало дорослих люблять лише своїх дітей, а чужі і знедолені їм байдужі. Вони це обґрунтовують тим, що в їхньому житті і так вистачає проблем, тому й ніколи бути Матір’ю Терезою. А ми хочемо довести, що немає «чужих» і «своїх» дітей. А є лишень ДІТИ!

Завдання:

Ø     Опрацювати Конвенцію прав дитини;

Ø     Провести фотосесію;

Ø     Підібрати фотографії природи, друзів, нашого життя у школі і поза нею;

Ø     Зібрати творчі доробки наших однокласників: вірші, малюнки;

Ø     Поглиблено вивчити програми роботи з мультимедіа: MS PowerPoint, Movie Maker i MS Publisher, а також навчитися працювати з програмою Звукозапис, створювати фонограми, перетворювати формати звуку;

Ø     Створити презентацію у програмі MS PowerPoint;

Ø     Створити фільм у програмі Movie Maker;

Ø     Створити календарі з фотографіями однокласників у програмі MS Publisher;

Ø     Закупити диски, записати на них наш проект ;

Ø     Провести презентацію нашого проекту однокласникам, вчителям; подарувати вчителям, друзям диски з фільмом і презентацією та календарі;

Ø     Взяти участь і зайняти призове місце в обласному конкурсі учнівських проектів «Я – громадянин України»! ( дитина – теж громадянин!)

 VIII. Опис проекту.

9-й клас є переломним етапом у житті учнів. Це перший крок по дорозі життя, яка є дуже важкою. Після 9-го класу багато дітей іде вчитися, розформовуються класи, розбиваються колективи, слабшають дружні стосунки. Усе, що залишається – кілька альбомів, відео, та маса спогадів, в які входять: приємні моменти, що ґрунтуються на довірі, повазі, розумінні та дружбі, спільні походи, жарти і різноманітні веселі моменти, як-от зірваний урок або останній дзвінок. Та нашим 9-м класам захотілося не тільки зберегтися у пам’яті вчителів своїми «творчими доробками», а й мистецьки організованим кінофільмом і виступом. Для цього ми підібрали тему, яка хвилює не одне покоління. Яка була, є і буде актуальною завжди. Це – життя дитини. Її права, які дуже часто утискаються, обов’язки, шляхи реалізацій можливостей. Ми своєю презентацією хотіли нагадати, що діти – майбутні дорослі, а усі дорослі колись були дітьми. Погляньте в очі дитини – і ви побачите, яка ви людина. Адже очі дитини – це дзеркало. Задумайтесь: якщо в очах дитини ви бачите страх – це не означає, що вас поважають! Якщо ви не можете перехопити погляд дитини – навряд чи ця дитина відчуває вашу любов…

Саме в кінці 9-го класу, весною,  у нас виникла задумка створити школі згадку про себе. Цей період і можемо вважати 1м етапом проекту (підготовчим) – ми визначили ціль і напрямок діяльності. В цей же час почали планувати, що і як могли б зробити. В 9-му класі ми почали вивчати інформатику, цей предмет здався нам цікавим і реалізувати свій задум одноголосно вирішили за допомогою знань, почерпнутих на інформатиці. Наша вчителька, Білинська Олександра Степанівна, з радістю погодилася допомагати нам у цій справі. Мета - залишити про себе згадку. Завдання проекту – створити презентацію і фільм. Також вирішили виготовити календарі з фотографіями класу у програмі MS Publisher. Організаційний період – перша половина травня 2010 р. Хоча в 9-му класі ми ще не вивчали програм для роботи з мультимедіа, але для роботи у нас був позаурочний час. А ще – канікули. Адже літом ми теж зустрічалися, збирали фотографії, обмінювалися ними ВКонтакті.

Діяльнісний(практичний) період розпочався в середині травні, тривав все літо, продовжився в вересні і жовтні. В цей період ми ознайомилися з Конвенцією прав дитини, розглянули статті і вирішили, які саме з них хочемо висвітити у своїй презентації. Відповідно до них почали підбирати фото – деякі знайшлися в наших особистих фотоальбомах, деякі спеціально знімали. По фотографію немовляти навіть прийшлося відправитися в пологовий будинок! Також ми зробили фотопідбір на різну тематику: квіти, ми з друзями, відпочинок, спільні походи, а також – пейзажі нашого рідного краю.

В цей же період організували збір віршів, малюнків наших однокласників.

Після зібрання усіх відомостей і матеріалів ми взялися до створення презентації і фільму. Цей період у нас щойно завершився. Звичайно, багато наших однокласників вже покинули школу, але ми їх не забули, вони теж представлені у нашому фільмі. Дуже доречним було завершення діяльнісного періоду саме в цей час. Бо якраз в 10-му класі протягом вересня-жовтня на інформатиці ми вивчали 3 дуже цікаві нам програми – MS PowerPoint, Movie Maker i MS Publisher. Тому могли на основі набутих знань створити і презентацію, і фільм, і календарі.

Остання наша фотосесія відбулася на День учителя. В цей день ми говорили своїм учителям слова подяки за їхню нелегку працю, дарували їм святковий концерт. Для нас цей день став святковим і радісним. Всі прийшли гарно одягнуті, було море квітів і позитиву.

 Фрагменти фільму (і сценарію презентації проекту)

Гори.

Гори мої, гори!

Там берізки босі

Щось шукають в травах

Згублене давно…

Там стоять похмурі

Величаві сосни,

Заглядають стиха

У моє вікно.

Де шовкові трави

Заховають в хвилях,

Кинуть нам під ноги

Розсипи роси, -

Там лежить каміння,

Від століть аж сиве!

Ніби чинно сіли

Вряд старі діди.

У глухих бескидах

Там дзвенять потоки,

На сопілці гра хтось

Тихо при зорі…

Я люблю ці гори!

Кращих не буває!

Це найкраще місце

На усій землі!

Білинська (Луцик) О.С.

…Загублене життя…

Мамо, я так тебе люблю!

Чому ж не дала народитись?...

Щодня Всевишнього молю,

Щоб більш не дав тобі так оступитись!

І дивлюся на тебе я з небес,

А ти все плачеш, умиваєшся сльозами…

Не милий світ тобі увесь!

Щемить в душі при зустрічі з чужими малюками…

Тому звертаюся до всіх жінок

Я не проханням, а мольбою!

Народжуйте на щастя всіх діток,

Щоб не вкривати все життя своє журбою!

Царик Юлія.

Сім'я

Багато є клопотів в житті:

Робота, навчання і боротьба за успіх.

Та попри все ми є живі,

І часом хочемо до когось усміхнутись.

Та є в житті те, що завжди піднімає

Й допомагає йти вперед,

Що, незважаючи на біль, любов'ю огортає,

І в тисячі разів солодше є за мед.

Це – сім'я. осередок любові і тепла.

Це ті, хто завжди зрозуміють,

Вибачать і допоможуть,

Навіть коли я неправа.

Зігріють, пригорнуть і пожаліють…

Моя сім’є! Прошу! Будь завжди ти зі мною!

І навіть на хвилиночку не покидай.

Продовжуй гріти серце моє,

І я завжди любитиму тебе, ти знай!

Царик Юлія

Гори

Куди рветься серце – навряд чи хтось знає,

Та я відчуваю – ось-ось полетить!

Туди, де і тіло, й душа спочиває,

Де хочу проводити я кожну мить.

У гори – найкращі і рідні,

Що бачили й знають усе.

Вони звідусіль мені видні,

До них мене мрія несе!

Царик Юлія

 

Доля.

Це я – рідна ваша вчительська доля.

Чвалаю за вами усюди поволі.

Стомилась я дуже за вами встигати,

Немає спокою ні в будні, ні в свята.

Пишу я конспекти, у зошитах вся,

Ще й пораю дома мале порося.

Сиджу допізна я у школі нашій,

А вдома немає вареної каші.

Коли ж працюватиму тихо, поволі?

Таке мені щастя – учительській долі.

Ангел.

Учительський ангел – моя спеціальність,

Не дуже-то втішна буває реальність…

В день свята Всевишнього стану благати,

Щоб дав вчителям він достойну зарплату.

Бо то не для неї – городи і хлів.

Хіба ж не почує Господь моїх слів?

Мрія.

Учительська мрія – блакитна завжди,

Вона вируча педагога з біди.

Махну рукавом – намалюю я мрію,

Хай кожен до неї спішить, як уміє!

Надія.

Кажуть, остання вмирає надія.

Жива я, жива, помирати не смію!

Квітуча я в вас. Я завжди буду поряд,

Ніколи не зраджу ні вас, а ні школу.

Лишайтесь з надією в серці завжди.

То разом спасемо любов від біди.

Любов.

Ох, важко мені з вчителями бува!

Коли не прийду, а в них часу нема!

Кохані мої, озирніться довкола,

Не буде любові – не буде нікого!

Красива любов, а як буде краса,

То світ ми врятуєм від болю і зла.

 …Переглядаючи створений фільм, відмічаємо, як виросли і змінилися ми за літо! Дитинство, до побачення! …Усміхнись новому дню!

Узагальнюючий період – зараз ми знаходимося саме в ньому. Плануємо встигнути до осінніх канікул провести презентацію свого проекту. Запросимо своїх колишніх однокласників, вчителів, і всі разом переглянемо цей фільм. Потім подаруємо на згадку диски і календарі.

 Очікувані результати.

Ми сподівались на краще пізнання друзів, знайомих, налагодження та покращення стосунків у класі, ознайомлення з правами дитини (на основі Конвенції прав дитини). Також розраховували краще зрозуміти поняття «держава», «громадянин», «дитина», їх поєднання. А ще -  хотіли глибше вивчити можливості мультимедійних програм, підвищити свій рівень роботи з комп’ютером.

 Необхідні ресурси:

людські (активна участь у проекті всіх однокласників, а також ефективна допомога керівника проекту);

інформаційні (доступ до мережі Інтернет, можливість пошуку і збору необхідної інформації);

матеріально-технологічні (для роботи необхідний фотоапарат, диктофон, відповідне забезпечення комп’ютерного класу);

фінансові ( для закупівлі дисків, друку календарів).

 Результативність.

В результаті реалізації проекту всі його учасники  зблизились та покращили свої стосунки, адже зближують людей дві речі – нещастя та спільна мета. У нас було велике бажання довести свою роботу до кінця з гідним результатом. Ми вважаємо, що нам це вдалося, тому що ми зуміли поєднати інформаційні джерела з власною комунікабельністю, ерудицією, фантазією, творчістю, талантом та надзвичайно сильним бажанням залишитися в пам’яті дорогих друзів, шановних вчителів, а також – краще пізнати життя знедолених дітей і краще зрозуміти та цінувати щастя сім'ї, в якій все добре.

План дій.

Етап, терміни реалізації	Назва заходів	Термін	Виконавці	Ресурси
Підготовчий (квітень 2010р.)	Визначення цілей проекту, напрямків діяльності	15-30.04.2010 р.	Учні 9 –А, 9 – Б, 9 – В класів, керівник проекту	Людські
Організаційний (1 – 14 травня 2010р.)	Розподіл обов’язків між учасниками проекту	1-14.05.2010 р.	Учні 9 –А, 9 – Б, 9 – В класів, керівник проекту	Людські
Діяльнісний (практичний) (14.05 – 15.10.2010 р.)	1. Знайомство з Конвенцією прав дитини 2. Підбір фотографій 3. Фотосесія 4. Збір віршів, малюнків 5. Створення на основі Конвенції прав дитини презентації у програмі MS Power Point 6. Створення фільму про наші класи у програмі Movie Maker 7. Створення календарів з нашими фотографіями у програмі MS Publisher 8. Створення сценарію презентації проекту	Кінець травня 2010 р. Травень - жовтень 2010 р. Травень - жовтень 2010 р. Травень - жовтень 2010 р. Перша половина вересня 2010 р. Друга половина вересня – перша половина жовтня 2010 р. Друга половина жовтня 2010 р. Друга половина жовтня	Учні 9 –А, 9 – Б, 9 – В класів Учні 9 –А, 9 – Б, 9 – В класів Учні 9 –А, 9 – Б, 9 – В класів, керівник проекту Учні 9 –А, 9 – Б, 9 – В класів Учні 10 –А, 10 – Б класів, керівник проекту Учні 10 –А, 10 – Б  класів, керівник проекту Учні 10 –А, 10 – Б  класів, керівник проекту Учні 10 –А, 10 – Б  класів	Людські, інформаційні Людські, матеріально-технологічні Людські, матеріально-технологічні Людські Людські, матеріально-технологічні Людські, матеріально-технологічні Людські, матеріально-технологічні Людські, матеріально-технологічні
Узагальнюючий 15 – 20.10.2010р.)	1. Запис проекту на диски 2. Друк календарів 3. Презентація проекту	Друга половина жовтня Друга половина жовтня Друга половина жовтня	Учні 10 –А, 10 – Б  класів Учні 10 –А, 10 – Б  класів Учні 10 –А, 10 – Б  класів, керівник проекту	Людські, фінансові Людські, фінансові Людські, матеріально-технологічні

Кошторис.

1.     Закупка CD-дисків  150 грн ( 100 дисків по ціні 1,50)

2.     Друк кольорових календарів 150 грн (100 календарів по ціні 1,50)

Керівник проекту:

вчитель хімії (та інформатики) Білинська Олександра Степанівна.

Дякуємо за увагу!