Нашестя мурах

"Какой-то Муравей был силы непомерной,
Какой не слыхано ни в древни времена;
Он даже (говорит его историк верной)
Мог поднимать больших ячменных два зерна!
Притом и в храбрости за чудо почитался:
Где б ни завидел червяка,
Тотчас в него впивался
И даже хаживал один на паука."
(И. А. Крылов, "Муравей")

Мурашки - це санітари лісу. Лісові мурашки будують собі будинки в грунті і над ним і приносять велику користь.Численні ходи мурашок роблять грунт більше рихлим, а це покращує умови дихання для коренів рослин. Добуваючи собі поживу, мурашки приносять в ходи і камери мурашника величезну кількість комах і їх личинок: мешканці тільки одного мурашника за рік знищують в середньому до 20 мільйонів шкідників саду.

Мурашка може тягнути вантаж, маса якого в 50 разів більша за її власну! Своєрідність "побуту" мурашиної сім'ї і працьовитість мурашок увійшли до прислів'їв іприказок. 

У місцях, де мешкає мурашина сім'я, в грунті майже вдесятеро збільшується вміст фосфору і майже удвічі калію, причому в процесі своєї життєдіяльності мурашки сприяють переходу фосфору і калію з нерозчинних в розчинні форми, доступні для живлення рослин. Проте це супроводить помітне підвищення кислотності грунту,де мешкають мурашки, а це навряд чи добре для вашого саду.

Іноді мурашки, що сильно розмножилися в саду,починають пригноблювати ягідні культури (наприклад,суницю) або поїдати овочі і коренеплоди з високим вмістом цукру (наприклад, моркву, гарбуз). В цьому випадку слід просто перекопати грунт, де знаходиться мурашник, і "розумні" комахи самі перенесуть своє житло разом з розплодом у більше відповідне місце.

Дернові мурашки - відомі вороги квітників: наприклад,вони поїдають вміст бутонів і пелюстки піонів. Для радикальної боротьби з цими комахами їх гнізда можна перекопати і обробити розчином бензофосфату (60г на 10л води).

А якщо немає бензофосфату, використовують залишки рослинної олії, скипидар, тютюновий попіл, подрібнене листя помідорів і петрушки, деревне вугілля - словом,матеріали, запаху яких мурашки не переносять.

У мурашок є одна маленька слабкість: любов до солодкого. Саме вона служить причиною того, що мурашки не лише не поїдають, але навіть "пасуть" стада попелюхи на садових і лісових рослинах.

Мурашки "доять" попелюху, як доярка доїть корову, і попелюха виділяє крапельку солодкого сиропу - улюблені ласощі мурашок.

Учені-ентомологи виявили, що іноді мурашки навіть розселяють і поширюють по саду колонії попелюхи, услід за якою на ослаблені рослини накидаються армії інших шкідників саду. 

Цю сторону діяльності мурашок не схвалить жоден садівник. 

Ось і думайте, чи не вигнати мурашок з вашої зеленої території раз і назавжди!