Підготовка учнів 7 класу до участі в олімпіадах з хімії

Підготовка відібраних учнів до участі в предметних олімпіадах починається від вересня нового навчального року і включає: - випереджальне опанування змісту навчального предмету (робота за індивідуальним планом); - відвідування учнем факультативів та спецкурсів, гуртків за предметом;

- розгляд позапрограмового матеріалу на індивідуальних консультаціях;

- забезпечення навчального навантаження, що відповідає розумовому рівню здібного учня; добір навчального матеріалу, специфічних форм, методів, засобів навчання та індивідуальних завдань підвищеної складності з кожної теми, що вивчається;

- допомога з підбором науково-популярної та наукової літератури для самостійного опрацювання;

- розвиток в учня загально навчальних умінь і навичок самостійної проблемно-пошукової та творчо-дослідницької роботи (робота з літературою, визначення проблеми для дослідження, складання плану самостійної роботи, формулювання узагальнень та висновків тощо);

- забезпечення участі учня в   різноманітних конкурсах, змаганнях;

- організація спілкування здібного учня з особистостями, що перевищують його за досягненнями;

- надання методичної допомоги батькам здібного учня з питань спілкування з дитиною та організації її роботи вдома;

- формування в учня позитивних психологічних якостей (впевненості в собі, наполегливості, волі);

- розширення кола інтересів здібного учня, що необхідно для повноцінного засвоєння ним змісту основного предмету через міжпредметні зв’язки.

Теоретична підготовка здібних учнів повинна проводитися за такими напрямками:

- Системне повторення базових понять і термінів. Для цього вчитель заздалегідь складає список термінів та понять, що відбивають зміст навчального матеріалу на рівні складності, що задовольняє вимоги олімпіадних завдань. Такий список складається по кожній темі окремо у порядку, що відповідає логіці розкриття змісту навчального матеріалу в процесі його вивчення. Під керівництвом вчителя учні послідовно опрацьовують терміни та поняття, щоби в них сформувалася логічна та гнучка система знань з теми, яка допускає постійне розширення та поглиблення.

- Узагальнюючі лекції. Такі лекції проводяться після вивчення матеріалу певного розділу і мають на меті розкриття таких закономірностей, що не є очевидними під час розгляду окремих питань.

- Настановні бесіди. Учитель роз’яснює учням правила складання розгорнутих відповідей на запитання, демонструє зразок правильно складеної і оформленої відповіді, проводить ряд тренувальних вправ, використовуючи завдання олімпіад минулих років, предметних учнівських турнірів тощо.

Підготовка учнів до формулювання розгорнутих вiдповiдей на проблемні запитання має на меті, в першу чергу, навчити їх встановлювати внутнiшньо- та мiжпредметнi зв’язки, систематизувати, узагальнювати та конкретизувати набуті знання, логічно i послідовно викладати свою думку. Найшвидше цього можна досягнути, якщо не тільки вчитель, а й самі учні чітко усвідомлюють сутність даних умінь та необхiднiсть оволодіння ними.

Навчання учнів працювати із закритими тестовими завданнями є досить методично складним. В першу чергу слід ознайомити учнів з основними форматами тестових завдань, що достатньо повно описані у спеціальній літературі, а також пояснити їм, що існують репродуктивні тестові завдання (вимагають точного знання тих чи інших фактів, закономірностей тощо) та пошукові (вимагають попереднього розмірковування над запитанням чи розв’язування задачі).

Працюючи з тестами, учневі доцільно дотримуватися таких загальних рекомендацій:

- серія тестових завдань прочитується і проробляється декілька разів: перший раз опрацьовуються найлегші запитання, потім – складніші, нарешті – самі складні;

- прочитавши завдання, його слід обміркувати до ознайомлення з переліком відповідей, сформулювати власну відповідь, після чого спів ставити її з наведеними варіантами відповідей;

- якщо власна відповідь відсутня, слід послідовно перевірити відповідність кожного з наведених варіантів відповідей до вимог та умов завдання тесту, навіть якщо правильним видається перший же варіант;

- незважаючи на те, що іноді правильна відповідь на запитання тесту є результатом здогадки чи випадку, вчитель повинен повідомити учнів, що можливе зняття балів за невірні відповіді. Тому кількість відповідей „ на здогад” повинна бути мінімальною.

Таким чином, робота з тестами потребує від учня уважності, значної ерудованості та гнучкості мислення. Тому над формуванням цих якостей слід працювати спеціально, постійно пропонуючи учням невеликі серії тестових завдань.

На основі аналізу завдань хімічних олімпіад минулих років я встановила, що учням 7 класу особливу вагу слід звернути на повторення таких тем: «Прості та складні речовини», «Чисті речовини та суміші»,   «Фізичні та хімічні процеси. Хімічні реакції і фізичні явища, що їх супроводжують. Ознаки та умови проходження хімічних реакцій», «Масова частка елемента в складі сполуки», «Виведення хімічної формули сполуки за масовими частками елементів», «Складання рівнянь хімічних реакцій» тощо.

Приклади завдань для підготовки учнів до олімпіад.

1.     Укажіть формулу сполуки, у якій масова частка Плюмбуму найбільша:

a) Pb₃O₄;     b) PbO₂;    c) Pb₂O₃;    d) PbO.

2.      Микола прийшов додому з одного із перших уроків хімії та з подивом помітив, що його скрізь переслідують хімічні процеси. Так, колір змінює папір під щіточкою з аквареллю, екран увімкненого телевізора; бризки бруду,що висихають на взутті; тепло виділяє сірник, що горить, батарея опалення і шкіра самого Миколи; сира картопля за смаком відрізняється від смаженої, навіть якщо її вмочати в олію; бульбашки газу, що виділяються із пляшки «Коли», зі здобного тіста та з гарячої сковороди, на яку потрапила вода. Микола відніс усі ці явища до хімічних та вирішив, що хімія – найважливіша наука і почав вчити тільки хімію. Які свої помилки Микола скоро помітить?

3.     Дати визначення поняттям «чисті речовини» та «суміші». Навести приклади.

1)    Яким чином Ви розділите суміш, якщо Ви:

а)  черпнули із дна колодязя мутну воду;   б) розчинили у воді проявник для фотоплівки та отримали мутний розчин;   в) повинні виділити вершки з молока;   г) повинні виділити масло із молока;   д) потрапили на безлюдний острів, на якому немає прісної води, але є дистилятор;   е) упустили коробку з кнопками на землю;   ж) купили брудну кухонну сіль;   з) загубили голку в скирді сіна.

Визначте типи цих  сумішей.

4.     Допишіть продукти реакції і перетворіть їх на рівняння:

a) Fe + HCl =    б) CH₄ + O₂=   в) CO₂ + Ca(OH)₂=   г) Н₂О=   д) Н₂О₂=.

5.     Установіть відповідність між простими й складними речовинами та їх прикладами:

А. прості речовини           1) Cu(OH)₂ 2) FeCl₃ 3) N₂ 4) O₂ 5) H₂O

Б.  складні речовини         6) Сu             7)  Al.

6.     Сполука складається з трьох елементів: Натрію, Силіцію та Оксигену. Масова частка Силіцію в ній 18,30%, а Оксигену - 36,60%. Визначте формулу сполуки.