Урок 4

Тема: Спроби класифікації хімічних елементів.

Мета: Повторити та систематизувати знання учнів про хімічні елементи; розкрити необхідність наукової класифікації хімічних елементів і показати недосконалість перших спроб класифікації елементів. Розширити знання про хімічні елементи, характерні ознаки простих речовин, утворених металами й неметалами; підвести до осмислення подібності властивостей деяких елементів.

Обладнання: Періодична система елементів Д. І. Менделєєва (короткоперіодний тадовгоперіодний варіанти); таблиця розчинності.

Базові поняття і терміни: Хімічний елемент, проста речовина, складна речовина, періодичний закон, періодична система, будова речовини.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

Структура уроку

І. Організаційний етап .........................1-2хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань .................5-7 хв.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу .................20 хв
1. Необхідність класифікації хімічних елементів
2. Спроби класифікації хімічних елементів
Закріплення знань ..............................15-20хв.
Домашнє завдання ...............................1-2хв.
Підбиття підсумків уроку .......................1-2хв.

.

                                                                    ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Бесіда.

1. Що означає поняття «хімічний елемент»? (Це певний тип атомів )

2. Чи однаковий зміст мають поняття «хімічний елемент» і «проста речовина»? (Проста речовина — це форма існування хімічного елемента.)

3.  На які дві групи за властивостями поділяються хімічні елементи? (Метали й неметали.)

4. Які фізичні властивості притаманні металам? (Метали добре проводять електричний струм і тепло, багато які з них пластичні, більшість металів мають сірий або сріблястосірий колір, металіч­ний блиск.)

5. Які фізичні властивості притаманні неметалам? (Неметали пога­но проводять тепло й електричний струм, крихкі, мають різний колір.)

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. НЕОБХІДНІСТЬ КЛАСИФІКАЦІЇ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Розповідь учителя.

На початок 1830 року число відомих елементів досягло 55, а до 70-х років XIX століття було відомо вже понад 60 хімічних елементів. У хімії, як і в інших природничих науках, у міру накопичення фактів виникла необхідність у їхній класифікації. Спочатку вчені намагалися всі хімічні елементи поділити на дві групи — метали й неметали.

3. СПРОБИ КЛАСИФІКАЦІЇ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Розповідь учителя.

Існування великої кількості елементів, різнорідних за своїми влас­тивостями, вимагало їхнього впорядкування й систематизації. Багато вчених займалися пошуками закономірностей у списку елементів.

Джон Ньюлендс (Англія) помітив, що при розміщенні елементів у порядку зростання їхніх атомних мас хімічні властивості восьмого елемента подібні до властивостей першого. Цій закономірності він дав назву «Закон октав».

І. Деберейнер (Німеччина) склав тріади з подібних у хімічному розумінні елементів, указуючи, що в тріадах атомна маса середнього елемента приблизно дорівнює середній арифметичній масі двох край­ніх елементів.

А. Шанкуртуа (Франція) розмістив елементи в порядку зростання їхніх атомних мас по гвинтовій лінії, описаній навколо циліндра.

До кінця 60-х ХІХ століття було зроблено більше 50 спроб класифікації хімічних елементів. Найближче до відкриття періодичного закону підійшов Л. Мейєр. 1864 року німецький хімік Лотар Мейєр опублікував таблицю з 27 елементів. Він розмістив елементи в порядку зростання їхніх атомних мас, згрупувавши їх за валентністю, і отримав 6 груп подіб­них елементів. Л. Мейєр опублікував в 1868 році  напівдовгу таблицю елементів, у якій уперше вказав періоди. Головним недоліком робіт Л. Мейєра була відсутність наукової основи класифікації елементів та відсутність причини періодичної зміни властивостей елементів та їх сполук.

Однак вчені не змогли створити єдиної періодичної системи всіх елементів, оскільки у відкритих ними закономірностях багато еле­ментів не знаходили свого місця. Ніяких серйозних висновків із своїх спостережень цим ученим також зробити не вдалося, хоча вони Й здогадувалися, що численні співвідношення між атомними масами елементів є проявом якогось загального закону. Цей загальний закон був відкритий великим російським хіміком Дмитром Івановичем Мен­делєєвим 1869 року.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Завдання.

1. Напишіть формули оксидів, гідроксидів Калію, Кальцію, Фосфору, Алюмінію, Карбону. Визначте їхній характер: кислотний, амфотерний, основний.

2. Елемент утворює вищий оксид ЕО₂, масова частка елемента в якому 46,7%. Назвати елемент.

3. Напишіть рівняння реакції між такими речовинами:

а)   Карбон(IV) + Кисень;

б)   Калій + Хлор;

в)   Рубідій оксид + вода;

4. Встановіть відповідність між оксидами і гідроксидами: КОН, CaO, Н₂SO₄, CuO, K₂O, HNO₃, SO₂, SO₃, Н₂SO₃, Cu(OH)₂, CO₂,  N₂O₅, Ca(OH)₂, Н₂CO₃

V.    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.  Вивчити § 1 [1].

2.   Виконати впр. 1-5 [1].

3.   Творче завдання: скласти ребуси з назвами елементів.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

1) Що ми вивчили сьогодні на уроці?

2) «Незакінчене речення».Учні продовжують речення: «Найцікавішим на цьому уроці для мене було…».