Хімія — природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому світі. Короткі відомості з історії хімії.

УРОК № 1
Тема: Хімія — природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому світі. Короткі відомості з історії хімії.
Мета:
- зацікавити учнів новим предметом; сформувати в учнів поняття про хімію, предмет вивчення хімії; показати місце хімії серед наук про природу; пояснити цілі й завдання хімії; сформувати знання про роль хімічної науки в розвитку народного господарства, житті людини; вивчити основні етапи становлення хімії як науки; назвати найвидатніших хіміків та охарактеризувати їхні внески в науку; повторити відомості про хімічні елементи, речовини та їх перетворення у навколишньому світі, вивчені в курсі «Природознавство»

- сприяти формуванню діалектико-матеріалістичного світогляду, найбільш загальних понять про закони природи; причинно-наслідкові зв’язки між явищами природи; сприяти профорієнтації учнів, ознайомити їх з хімічними професіями; розвивати в учнів уміння виділяти головне, суттєве у матеріалі, порівнювати, узагальнювати факти, логічно викладати свої думки.

- виховувати творче відношення до праці і навчання; формування творчої, працелюбної особистості; встановлення зв’язків одержаних знань з практикою; розвивати пізнавальний інтерес учнів, використовуючи дані про новини науки і техніки
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу; засвоєння нових знань і набуття нових умінь
Методи і прийоми навчання: інформаційно-рецептивний, репродуктивний методи; розповідь-пояснення, бесіда, дидактичні ігри; демонстрація презентації; робота з опорним конспектом; конкретизація і закріплення набутих знань
Базові поняття: хімія, природничі науки, предмет вивчення хімії, цілі і завдання хімії, речовини, етапи розвитку хімічних знань
Очікувані результати навчальних досягнень:
Учні повинні знати: поняття про хімію, предмет вивчення хімії; основні етапи розвитку хімічних знань; найвидатніших хіміків та їхні внески в науку
Учні повинні вміти: називати місце хімії серед наук про природу, пояснювати цілі й завдання хімії; наводити приклади речовин та їх перетворення у навколишньому світі; висловлювати судження про застосування хімічних знань та історію їхнього розвитку.
Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, комплект портретів учених-хіміків, комп’ютерна презентація
Структура уроку:

І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Мотивація уроку. Вивчення нового матеріалу.
ІV. Узагальнення знань.
V. Домашнє завдання.
VІ. Підведення підсумків.

Девіз: «Хімія – наше життя, наше майбутне» 

Епіграф уроку: 

«Всі ми поєднуємо з хімічною наукою подальший 
прогрес у пізнанні світу,що нас оточує. І не може 
бути в наші дні спеціаліста, який міг би обійтися 
без знання хімії» 

М. М.Семенов, академік, 
лауреат Нобелівської премії 

Хід уроку 

І. Організаційний момент 
Знайомство з класом, вступне слово вчителя, загальні уявлення про структуру курсу хімії в школі, оголошення теми уроку (учні записують його до опорного конспекту), плану й основних цілей уроку  

II. Актуалізація опорних знань 
Вчитель нагадує, що з курсу природознавства вони вже мають деякі знання з хімії 
Дидактична гра «Згадай і обери». Учням пропонується згадати, обрати і пояснити терміни, які вони вчили на уроках природознавства: речовина, атом, молекула, елементи, прості і складні речовини, суміші, Оксиген, кисень, явища, Карбон, органічні та неорганічні речовини.
Завдання учням: в періодичній системі хімічних елементів Д. І. Менделєєва показати і назвати відомі їм хімічні елементи (Гідроген, Оксиген, Карбон, Нітроген, Силіцій, Ферум, Алюміній) 
Дерево природничих наук. Учням пропонується пригадати назви природничих наук та пояснити, що вони вивчають  
III. Мотивація навчальної діяльності 
Навколишній світ розмаїтий і загадковий. Наука розкриває його таємниці. Одну із провідних ролей у цьому процесі відіграє хімія. З першого уроку ми розпочинаємо подорож дивовижним і чарівним світом хімії. Сьогодні не можна назвати жодної сфери виробництва, де б людина не стикалася з хімією. (Вислів академіка Семенова про хімію)

Важко навіть уявити, як без Хімії прожити?! 
Чистить, миє і годує, живить, травить і лікує. 
Одяг тіло прикриває. На городі помагає: 
Щоб родили помідори, ми під них підсиплемо добрив. 
Є косметика у нас – станеш ти красуня враз! 
Посуд, меблі і тканини – це хімічні речовини. 
І повітря, і вода: взагалі природа вся! 
Хімію вивчай охоче –і в халепу ти не вскочиш. 
Будеш знать про неї все, - вона користь принесе! 

IV. Вивчення нового матеріалу 
Тож що це за наука хімія?

Хімія це наука: 
· яка належить до природничих; 
· яка разом із ними вивчає природу, весь навколишній світ; 
· яка є експериментальною; 
· яка вивчає різноманітні речовини і явища. 

Хімія – наука про речовини та їх перетворення. Вона вивчає склад, будову, властивості й застосування речовин, умови, за яких відбуваються перетворення. 

Оточують нас всюди мільйони речовин: 
Отруйні, неотруйні, солодкі та гіркі, 
Нейтральні, агресивні, тверді, газоподібні, 
Різнокольорові, прості та суперові. 
Всіх їх хімія вивчає, як з ними поводитись, навчає. 
Бо хто хімію не знає і не поважає, 
той на небезпеку себе наражає. 

Яка розмаїтість властивостей панує серед цієї незліченної безлічі хімічних речовин! Одна має неймовірну твердість, інша може бути розчавлена слабкою рукою дитини. В однієї речовини смак солодкий і ніжний, інша обпікає язик вогнем. Є речовини прозорі, блискучі, матові, брудно-сірі, сніжно-білі. 

У природі все перебуває у вічному русі. Тисячі перетворень постійно відбуваються з речовинами. Одні речовини зникають, а замість них з’являються інші. 

Спробуйте запропонувати хімічні перетворення з навколишнього життя. 
(горіння, іржавіння, приготування їжі, пожовтіння і гниття листя, та інші) 

На вигляд ця нескінченна зміна незліченної кількості речовин відбувається начебто без будь-якого порядку, але насправді це не так. 
Як ви вважаєте, а як давно люди знайомі з хімією? 
Походження слова “хімія” точно невідоме, проте так чи інакше воно було пов’язане з речовинами та їх переробкою для потреб людини. 

Найчастіше його пов’язують з назвою Стародавнього Єгипту — Хем, що означає “чорний” (мабуть, за кольором грунту в долині річки Ніл), а зміст цієї назви — “єгипетська наука”. 
Інші дослідники вважають, що слово “хімія” старогрецького походження. Припускається, що слово «хімія» походить від грецького «сік рослини», тож «хімія» — це «мистецтво виділення соків». 
Сік, про який ідеться, може бути і розплавленим металом, тож «хімія» може означати й «мистецтво металургії». 
Розглянемо історичні етапи розвитку хімічних знань: 

1. До ІІІ ст. н. е. тривав доалхімічний період 
Хімія виникла у сиву давнину. Ще задовго до нашої ери в різних регіонах Стародавнього світу (Єгипет, Китай, Індія) виникли ремесла, що ґрунтувалися на використанні хімічних процесів. 
Перші практичні відомості з хімії з’явилися в Давньому Єгипті. Єгипетські майстри займалися виробництвом металів, барвників, вони навчилися бальзамування, «варили» скло, виготовляли мило. Цікаво, що мило тоді використовували як крем, яке шляхетні египтянки наносили на обличчя. 
Археологічні розкопки свідчать про те, що ще на світанку розвитку людського суспільства видобувались і перероблялись деякі руди, глини, піски. 
Понад 6 000 років тому для виготовлення зброї, інструментів і сільськогосподарських знарядь люди використовували залізо, а понад 5 000 років тому єгиптяни добувати й обробляти мідь. 
Античний світ знав золото, срібло, ртуть, сплав міді з оловом — бронзу. 
Приблизно тоді ж людина навчилася виготовляти скло, кераміку. 
За багато віків до нашої ери використовували сірку, природну соду, мінеральні фарби, олії, смоли, обробляли шкіру, виготовляли косметичні засоби, запалювальні снаряди. 
Не менше трьох тисячоліть відома людям нафта. 
Дещо пізніше почали виготовляти порцеляну й папір. 
До 600 р. до н. е. греки, природничо-наукова думка яких передбачила багато більш пізніх наукових відкриттів, звернули свою увагу на природу Всесвіту і структуру речовин, що її складають. Грецьких учених, або «філософів» (любителів мудрості), не цікавили способи одержання тих чи інших речовин і методи їх практичного використання, їх цікавила насамперед сутність речовин і процесів. Вони шукали відповідь на питання «чому?». Інакше кажучи, давні греки першими зайнялися тим, що сьогодні називається хімічною теорією. 

Йонієць Левкіпп (близько 500— 440 рр. до н. е.) першим поставив питання, чи можна кожну частину матерії, наскільки б малою вона не була, поділити на ще дрібніші частини. Левкіпп вважав, що в результаті такого поділу можна одержати настільки малу частинку, що подальший поділ стане неможливим. 
Демокрит з Абдери (близько 470—360 рр. до н. е.), учень Левкіппа, розвинув думку свого вчителя. Він назвав ці дрібнісінькі частинки атомами — «неподільними». 
Проте жодних наукових уявлень про склад речовини та її перетворення у Стародавньому світі не було. 

2. Алхімічний період (ІІІ – ХVІІ ст.) 

Хто може сказати, що таке «алхімія»? 
Протягом століть хіміки самозабутньо намагалися відшукати спосіб одержання золота. Араби перетворили слово «хімія» на «алхімія». Термін «алхімія» сьогодні уживають, коли говорять про період історії хімії, який охоплює близько двох тисячоліть починаючи з 300 р. і до 1600 р. 
Щоб одержати золото, необхідно було знайти речовину, що прискорює «дозрівання» золота. У Європі ця дивна речовина одержала назву філософського каменю. Еліксир повинен був мати й інші чудесні властивості: виліковувати від усіх хвороб і, найголовніше, давати безсмертя. Протягом наступних століть алхіміки прямували двома паралельними шляхами: одні шукали золото, інші — еліксир життя, що давав безсмертя. У безплідних пошуках алхіміки покривали все таємницею і містикою. 
Але цей період приніс хімічній науці багато корисного. Зародилася експериментальна хімія, відбувалось нагромадження знань про властивості речовин, відкрито багато нових речовин. 

3. З ХVІІ ст. почався період становлення хімії як науки. 

До 1661 року термін «алхімія» майже зник з наукової літератури й почав називатися хімією. Назвемо імена деяких відомих учених-хіміків. 
Роберт Бойль (1627 – 1692), англійський учений дав початок хімії як науці. 
Георг Ернест Шталь (1660—1734), німецький хімік. Запропонована ним теорія флогістону, хоча і була помилковою, але мала особливе значення для розвитку хімії. Флогістон означає «горючість». Згідно зі Шталем, горюча речовина багата на флогістон. У процесі горіння флогістон виділяється, а те, що залишається, — не горить. 
Антуан-Лоран Лавуазьє (1743—1794), французький учений, сформулював закон збереження маси — фундамент хімічної науки. 
Дж. Дальтон (1766—1844), англійський хімік та Михайло Васильович Ломоносов (1711—1765), російський хімік – засновники атомно-молекулярного вчення. 
Француз Жозеф Луї Гей-Люссак (1778—1850), італієць Амедео Авогадро (1776—1856), відкрили газові закони 
Швед Йєнс Якоб Берцеліус (1779—1848) на дослідах підтвердив багато хімічних законів, відомих на той час, запропонував сучасні символи хімічних елементів та хімічні формули. 
Микола Миколайович Бекетов (1826—1911), російський хімік, заснував відомий ряд активності металів 
Росіянин Дмитро Іванович Менделєєв (1834—1907) відкрив періодичний закон та на його основі створив періодичну систему хімічних елементів 
Олександр Михайлович Бутлеров (1828—1886), російський хімік, засновник теорії хімічної будови органічних речовин 
Отже, у XVII—XIХ ст. було здійснено низку хімічних і фізичних відкриттів, що все ближче підводять нас до сучасної хімії. 

4. Етап сучасної хімії розпочався у XХ ст., він триває до наших днів і поширюється на всі галузі життя. 

Завдання, які виконує сучасна хімія: 
· створення нових матеріалів; 
· створення нових джерел енергії; 
· винаходження нових чистих і безпечних технологій; 
· керування хімічними процесами. 

Отже, Хімія – наука непроста, і не всім під силу. 
І не кожен синтезує ці хімічні дива. 
Але зможе осягнути всі її закони 
Лише той, хто звик долати різні перепони! 
Тож вставай із сонечком і сідай за навчання. 
Вивчи все, що недобрав, що забув, не розібрав. 
Не лови даремно гав! 
Як стомивсь, то пригадай ці слова мети: 
Важко в навчанні – легко в борні! 
Пам’ятай і такі слова: 
Вчення – це світло, невчення – пітьма! 
Вправи, формули, рівняння, і кросворди, і завдання, 
І задачі, й хід реакцій – все поглинь, тоді побачиш, 
Що підвладні й зрозумілі всі тобі хімічні дива! 

V. Узагальнення й систематизація знань 

Відповіді учнів на питання: 
• Що вивчає наука хімія? 
• Назвіть етапи розвитку хімічних знань. 
• Який історичний етап розвитку хімії вам запам’ятався найбільше? Чому? 
• Продовжить речення «Хімія. Яка вона?.....» (природнича, цікава, корисна, чарівна, експериментальна…..) 
• Для чого вивчати хімію? 
• Людям яких професій потрібні хімічні знання? 
• Чи виконали ми на уроці всі вимоги до знань і умінь? 

VІ. Домашнє завдання . 

Опрацювати опорний конспект. Приготувати повідомлення про вчених-хіміків. Скласти вірш, казку про значення хімії в житті. 

VІ. Підведення підсумків. 

Оцінювання роботи учнів на уроці. Рефлексія. 
Що найбільше сподобалось, запам’яталось на уроці? Що було складним? 

Приклад казки: 
…У великому царстві, жила-була добра Чарівниця. Вона дуже любила людей і тому робила для них багато добрих справ: дарувала їм гарний і міцний одяг, щоб люди не тремтіли від лютих морозів Снігової королеви, щедро обдаровувала людей світлом і теплом, захищала їх від злої Баби-Яги – хвороби. Люди не знали, яку подяку скласти їй за всі ті добрі справи, які робила ця Чарівниця, і тому не раз запитували її, як вони можуть їй віддячити. Хімія посміхалась і відповідала, що їй нічого не потрібно від людей, тільки щоб вони навчились користуватися її дарами правильно, інакше її чари принесуть шкоду всьому людству… 

Хімія жила у своєму загадковому палаці, оточеному вірними слугами – хімічними реакціями. Добра Чарівниця Хімія дуже давно розкрила людям свої таємниці найрізноманітніших перетворень, якими вони користуються і сьогодні. Вона навчила їх запалювати вогонь, добувати метали з руд, перетворювати соду, вапняк і пісок на дзвінке кольорове скло, виготовляти мило, шампунь, пральний порошок, фарби, ліки, добрива і ще багато різних речей, без яких людина сьогодні не може обійтися. Поглянь навколо себе – ти побачиш, що в кожній речі присутня Хімія. 

Додатки до уроку
Тема. Хімія — природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому світі. Короткі відомості з історії хімії. 

Хімія — це наука, яка: __________________________
_______________________________________________
_______________________________________________ 

Хімія — це наука про  ___________________________
Вона вивчає ____________________________________
________________________________________________

З чим пов'язують походження слова «хімія»: 
• _______________________________________________
• _______________________________________________
• _______________________________________________

Історичні етапи розвитку хімічних знань: 

1. _______________________________________________
2. _______________________________________________
3. _______________________________________________
4. _______________________________________________
Вчені-хіміки

1____________________________ 6____________________
2 __________________________ 7_____________________
3 __________________________ 8_____________________ 
4___________________________ 9_____________________
5___________________________ 10____________________
11____________________________ 

Домашнє завдання 
Опрацювати опорний конспект. 
Приготувати повідомлення про вчених-хіміків. 
Скласти вірш, казку про значення хімії в житті. 



Немає коментарів:

Дописати коментар