Стаття на конкурс






Це такий вигляд статті для журналу. Внизу наводжу текст.

Такий необхідний елемент!
Дорогий друже!
З початкової школи Тобі вже відомо, що світ, який нас оточує, складається з речовин. Речовини бувають простими та складними і складаються  з хімічних елементів. Ти вже знаєш немало хімічних елементів, і, напевно, задумувався – а який з них найважливіший? Можливо, Оксиген?  Адже він утворює кисень, яким ми дихаємо; озон, який захищає нас від шкідливого космічного випромінювання; він входить у склад води, без якої неможливе було б життя. Можливо, це Гідроген? Чи Нітроген? Чи Ферум?... Чи?...
Спробуй-но уявити собі світ без … крейди! Ти скажеш – запросто! Адже є мультимедійні дошки, то навіщо крейда! А що Ти скажеш про олівець, потрібний він Тобі? Ну, потрібний, але ж не необхідний! Чи потрібні Тобі …  перли, діаманти? Дивне питання! Та навіщо, ти можеш прожити і без них!
А уяви-но світ без … рослин: трави, дерев, квітів… Без тварин… Зрештою, і без нас…
Хіба ж це буде світ!
Тому сьогодні я розповім Тобі про елемент, який є основою нашого життя. Моя розповідь буде незвичайною. Я буду розповідати Тобі про елемент та його сполуки, але про який саме елемент та які сполуки – пропоную довідатися самостійно, розв’язавши нескладні ребуси. І так, розпочинаємо!
Якщо не розгадав, ось Тобі підказка, «портрет» цього елемента.
Він є одним з перших хімічних елементів, який відомий людині. У вигляді  деревного вугілля він застосовувався в давнину для виплавки металів.
Здавна відомі алотропні модифікації цього елемента — алмаз і графіт. Хто відкрив його –  невідомо;  невідомо й те, яка з його форм –  алмаз чи графіт –  була відкрита раніше. І те й інше трапилося дуже давно, ще до виникнення письма.


Так, цей елемент – Карбон.
Цікава версія походження Карбону. Щоб він утворився, потрібне майже одночасне зіткнення трьох альфа-частинок, тобто ядер атома Гелію. Такий процес, відомий як потрійний альфа-процес, може відбуватися тільки в зорях-гігантах або супергігантах з великою густиною Гелію і високою температурою. Щоб потрапити на Землю, Карбон спочатку повинен був покинути ядро зорі, де він народився внаслідок вибуху наднової, та потрапити в пилову туманність, з якої почали формуватися зоряні системи третього покоління, до яких належить Сонячна система.
Казковий підземний палац.
Напевно, Ти любиш подорожувати. Тому запрошую Тебе в уявну подорож – у подільські печери. Зайшовши у печеру та освітивши її ліхтариком – завмираєш від захоплення. Перед Твоїм поглядом ніби ожила казка про Аладдіна і Тисячу та одну ніч. Все навкруг виблискує різнокольоровим світлом, стеля, стіни та підлога ніби з коштовного каміння! Звідки взялося це диво? Як утворилися підземні казкові палаци, прикрашені дорогоцінними колонами? З чого зроблені ці чудеса? Жодна рука майстра не торкалась вигадливих шедеврів. Перед Тобою – витвори природи. І причетний до цього наш елемент Карбон. Саме він утворив з Кальцієм карбонати та гідрогенкарбонати. А ці сполуки породили прекрасні сталактити та сталагміти.



Їхнє утворення відбувається наступним чином. Гідрогенкарбонати  лужноземельних металів добре розчиняються у воді.  Вода, знаходячи свій шлях крізь тверду породу, опиняється на стелі печери або порожнини, потім, збираючись в краплю, вода падає вниз, залишаючи за собою невеличкий осад. З кожною краплею осад набирає вагу й розмір. На стелі утворюється мінеральний виступ — сталактит.
Краплі мінеральної води, падаючи зі сталактита, формують на підлозі сталагміт. Вони «ростуть» разом, врешті, з’єднуються у середині, формуючи, таким чином, колону.

Скарби з водних глибин.
Тобі ніколи не спадало на думку, чому, бажаючи дати якомусь твору мистецтва оцінку, кажуть:  «Це – перлина…» А далі вже називають вид мистецтва. Але чому перлина? Та тому, що перли завжди вважалися символом найвищого прояву прекрасного.
Перли з давніх-давен були  одним з найкоштовніших каменів. Близько 2тис.років тому на Сході вони служили навіть своєрідною валютою: ними сплачували податки, розраховувалися за товари. Проте вік перлини досить короткий… Живуть вони не більше 100-150 років. Можливо, тому з ними пов’язано немало історій та легенд. Ось одна із них.
На бенкеті єгипетська цариця Клеопатра вкинула в келих з вином дві безцінні перлини, які розчинилися, і запропонувала тост за Антонія – свого чоловіка. Вона була дуже незадоволена пропажею перлин і звинуватила в рабів, які обслуговували бенкет у крадіжці дорогоцінностей. Проте придворний аптекар пояснив їй, чому пропали перлини і виправдав рабів.
Що ж насправді відбулося і яке відношення мають перли до Карбону, про який ми сьогодні говоримо?
Перли складаються з кальцій карбонату, його там близько 90%. А ця сполука добре розчиняється у кислотах. Тому перлини просто розчинилися у вині!
А де і як утворюються перли? Це дуже цікавий процес. Серед різноманітних молюсків, які зустрічаються в морях і прісних водоймах, є такі, які для свого захисту від сторонніх тіл, що потрапляють в їхній організм, виділяють перламутр. Він обгортає це стороннє тіло і таким чином формується перлина.
Чому такий короткий вік перлин? Все через те, що з часом органічна речовина, яка знаходиться в них, висихає, розкладається. Перлини хворіють, втрачають блиск, розм’якають і зрештою розпадаються. Окрім того, вони дуже примхливі – не зносять контакту з жирами, кислотами, водою, гарячими предметами, не терплять сонячного світла, аерозолів та духів, тютюнового диму, косметики, поту, але при цьому дуже залежні від господаря та навіть біліють або мутніють, якщо їх довго не носити.
Добування перлин – важкий і небезпечний промисел. Зараз добувають штучні перли, проте їхня якість гірша, чим у природних.

Речовини-близнюки.
Отже, перли і мінерали, які утворюють печери – мають одну і ту ж саму формулу – CaCO3. Таку ж формулу мають і інші речовини. Розгадай, які! 

        Це кристалічна гірська порода. Забарвлення залежить від домішок, колір і рисунок проявляється тільки після полірування. Буває білого, сірого, зеленого, червоного та інших кольорів, а частіше – строкатим. Добувають в кар’єрах монолітними блоками. Застосовують в архітектурі, будівництві, сантехніці, для виготовлення скульптур. 

 Служить для добування вапна, яке застосовують у будівництві, а також вносять в грунт для зниження кислотності та покращення його структури.  


                     Застосовують для побілки, а також у скляній, гумовій та інших галузях промисловості.  Практично кожен день ти контактуєш з цією речовиною.

Усі види сполук Карбону у природі так чи інакше пов’язані з живою речовиною. І навіть величезні кількості мармуру, вапняків і крейди, в яких кількість Карбону в тоннах виражається цифрою 3×1016 завдячують своїм походженням живій речовині. Мікроскопічні організми – корененіжки, які в незліченній кількості жили в теплих водах первісних морів, будували свої скелети з кальцій карбонату. Після смерті корененіжок їхні скелети падали на дно, де нагромаджувалися і ущільнювалися мільйони років, таким чином утворювались пласти вапняку.
Після висихання або переміщення морів по поверхні Землі, а також внаслідок горотворення товщі вапняків виходили на поверхню або залишались у глибинах земної кори. В останньому випадку вапняки під впливом високої температури перетворювалися у нові сполуки Карбону, а частково розкладались з виділенням вуглекислого газу (СО2).
Смертоносний подих з надр землі.
Великі кількості вуглекислого газу викидаються в атмосферу діючими вулканами. У деяких місцях земної кулі вуглекислий газ постійно у великих кількостях виділяється з глибин землі. Близько 20 століть відома людству «Собача печера» поблизу Неаполя. Все її дно висотою до півметра покрите вуглекислим газом, що виділяється самовільно з надр. Собаки, які потрапляють в цю печеру, гинуть. Проте перебування людей в ній безпечне.
Широко відома і западина біля підніжжя одного з вулканів на острові Ява під назвою «Долина смерті». Її дно усіяне великою кількістю скелетів тварин і навіть людей, які туди потрапили і задихнулися внаслідок виділення СО2.
Поза Землею вуглекислий газ виявлений в атмосфері Венери.
Великі кількості СО2 надходить в атмосферу внаслідок дихання тварин та людей, а також тління решток органічних речовин. Багато вуглекислого газу поглинають рослини, виділяючи необхідний для нас кисень. Тому рослини – це зелені легені планети. Без Карбону неможливий синтез рослинних вуглеводів, жирів, білків та інших речовин.

Ось такий це важливий елемент!


… На завершення…
Карбон утворює багато сполук, які ми використовуємо в нашому повсякденному житті. Розгадай ребуси і ти дізнаєшся назви деяких з них.

Відповіді на ребуси.
Карбон.
Мармур.
Вапняк.
Крейда.
Кристалічна сода.
Питна сода.
Поташ.
Кальцинована сода.

Немає коментарів:

Дописати коментар